Українсько-словацький контекст шенгену

 

Після розширення ЄС на Схід виникла нова геополітична  конфігурація в Центральній Європі. Шенгенський кордон  ЄС став частиною передової лінії оборони ЄС у боротьбі  з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю. Нові члени Шенгенської зони в т.ч. і Словаччина, в повному обсязі та беззаперечно прийняли зобов’язання  Шенгенських acquis, в результаті чого взаємовідносини  на кордоні між Словаччиною та Україною отримали новий статус — суб’єкта та несуб’єкта ЄС та Шенгену.
негативи переважають В результаті запровадження Шенгенського режиму на  українсько-словацькому кордоні відбулося скорочення  кількості спрощених прикордонних переходів, ужорсточення видачі дозволів на вантажні перевезення через  словацьку територію українським перевізникам. Також  суттєво зменшився пасажиро- та транспортний потік,  в тому числі і в результаті перенаправлення руху перевізників на польський напрямок.

До негативних явищ додається збільшення спроб незаконного перетину кордону громадянами України та інших держав з підробними  документами, зростання масштабів контрабандного перевезення через кордон тютюнових виробів, поливномастильних матеріалів, товарів повсякденного попиту.
Моніторинг перетину українсько-словацького кордону після введення Шенгену, проведений експертами  проекту SUREC, показав також погіршення ставлення  словацьких митних та прикордонних служб до українців на відміну від громадян ЄС. Частим явищем була  неможливість перетину кордону громадянами України з дійсними шенгенськими візами, які видавалися не  словацьким Генеральним консульством, та вимагання документів при перетині кордону, які були використані  для оформлення шенгенської візи. Таке враження, що  існують різні шенгенські візи. Незмінним явищем спільного кордону залишається, на жаль, і корупція.


є простір для покращення Для українсько-словацького кордону є простір для покращення. Для більш ефективного функціонування  українсько-словацької ділянки кордону, перш за все, необхідно удосконалити законодавство щодо організації її  спільної охорони, як для запобігання корупційних проявів серед персоналу, так і для усунення формальностей для спільного несення оперативно-чергової служби  з метою скорочення часу при перетині кордону. Для цього, перш за все, необхідно переглянути та змінити рамки  білатеральних (МВС СР та Держприкордослужба України) та міжнародних угод (FRONTEX – МВС СР — Держприкордослужба України), які регулюють ці питання.
По обидва боки кордону і, перш за все, на українських  КПП, відповідно до стандартів ЄС і Шенгену для нейтралізації каналів контрабанди на прикордонному переході «Ужгород — Вишнє-Немецке» було б добре встановити  стаціонарну рентгенівську установку “RALEN” (словацького виробництва), а також створити консультаційний  пункт за зразком українсько-польського кордону.
Обидві сторони мали б активніше працювати над облаштуванням прикордонного переходу “Чієрна над Тисоу” – “Соломонове”, розглянути можливість створення  індустріально-промислового парку “Вишнє — Немецьке” – “Ужгород” (аналог “Захонь — Тиса“), а також продовжити практику навчання та стажування груп експертів  Державної прикордонної служби України в Словаччині  з питань Шенгену та зовнішнього кордону ЄС.

 
Українсько-словацький контекст шенгену  

Метки

Схожі повідомлення

  • No Related Posts

Автор