ЕНЕРГЕТИЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

 

Одним з найбільш пріоритетних напрямів порядку денного білатерального  співробітництва України та Словаччини залишається гарантування безпеки  постачання нафти і газу через територію України до Словаччини. Україна  наразі є важливим партнером Словацької Республіки у постачанні до неї і країн Західної Європи нафти і газу з Російської Федерації. Зазначимо, що майже  90% первинних енергетичних ресурсів Словацька Республіка імпортує з-за  кордону. Такий показник ставить  Словаччину до ряду країн ЄС з найвищим  рівнем зовнішньої енергетичної залежності. Словаччина імпортує з Росії 99% нафти, 98% природного газу, 100% ядерного палива, поставка яких відбувається через територію України. Повне припинення поставок природного         газу в січні 2009 року стало першим подібним випадком за 37-річну історію  енергетичного співробітництва двох країн. Дана криза показала високу ступінь уразливості Словацької Республіки саме через залежність держави від  поставок природних ресурсів з одного джерела та посередництвом одного  маршруту.

Задля уникнення подібних ситуацій в майбутньому розглядається можливість збільшення пропускної здатності нафтопроводу „Адрія”, яким буде можливо перевозити нафту із хорватського нафтового терміналу „Омнішал” на  Адріатичному узбережжі через територію Угорщини до Словаччини. Інший  варіант рішення безпеки нафтопостачання полягає в зворотному току нафти  з італійського терміналу в Тріесті через території Чеської Республіки .
Прийняття кінцевого рішення вимагає також питання реалізації ЄвроАзійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) шляхом транзиту через  словацьку територію легкої каспійської нафти на нафтопереробний завод  у Кралупах (Чеська Республіка). Крім того, одним з важливих питань порядку денного словацької енергетичної політики є диверсифікація енергопостачань, зокрема вуглеводнів. До планів нового Уряду Словаччини в цьому  контексті також входить побудова за кошти інвесторів нової атомної електростанції в Богуніце та добудова енергоблоків в Мохове.

Вступ України до Європейського енергетичного співтовариства – це перший крок на шляху збереження енергетичної безпеки в регіоні та недопущення виникнення кризових ситуацій в майбутньому.  Активізація співпраці між новими Урядами обох країн та інтенсифікація діалогу між Президентами України та Словаччини має стати новим поштовхом  у вирішенні питань порядку денного в енергетичній сфері з метою збереження своєї стратегічно-транзитної позиції в європейській газовій промисловості.
ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

У сфері торгово-економічного співробітництва України та Словацької Республіки одним з найбільш актуальних питань порядку денного залишається  напрацювання спільних рішень щодо відновлення та збільшення обсягів зовнішньоторговельного обігу, який протягом 2009 року зменшився на 56,6%  порівняно із відповідним періодом 2008 року і склав 739,7 млн. дол. США, що  було обумовлено, перш за все, наслідками світової економічної та фінансової  кризи. Спостерігалось також різке падіння обсягів імпорту до України у порівнянні з падінням експорту, що обумовило позитивне для України сальдо  двосторонньої торгівлі товарами, яке за 2009 рік склало 127,2 млн. дол. США.   Зовнішньоторговельний обсяг товарами між Україною та Словаччиною  протягом І кварталу 2010 року ще зменшився порівняно з відповідним періодом 2009 року і склав 187 млн. дол. США. Станом на 1 липня 2009 року  Словаччина інвестувала в економіку України 106,7 млн. дол. США, що складає  близько 0,31% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених  до української економіки. На сьогодні в Україні зареєстровано 249 спільних  підприємств за участю словацького капіталу. Найбільший обсяг інвестицій із  словацької республіки спрямовано до промисловості – 39,6% від всіх словацьких інвестицій до України, у видобувну промисловість – 23,1%, до переробної промисловості – 16,6% загальної суми словацьких інвестицій до України 8 . Виступаючи на українсько-словацькому економічному Форумі (жовтень  2010 року), Президент Словацької Республіки Іван Гашпарович відзначив, що  силами словацьких підприємців в Україну було інвестовано більше 50 млн.

Позитивними прикладами двостороннього торговельно-економічного  співробітництва є також діяльність на українському ринку підприємств “Хемосвіт” (4 заводи у Волинській області), „Харківський метробуд”, Чернігівський  завод радіоприладів, спільні підприємства у Сімферополі та Кузніцовську. Також прикладом зростання інвестиційної активності словацьких суб’єктів підприємницької діяльності на українському ринку є успішна участь Східнословацького енергетичного підприємства в приватизації чотирьох регіональних  енергетичних компаній в Україні.

Нажаль, у листопаді 2009 року Словаччина остаточно відмовилась  від намірів продовжувати будівництво об’єктів Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР – будівництво розпочато  в 1983 році, з 2,4 млрд. дол. США витрачено 1,65 млрд. дол. США) і заявила про  готовність передати українській стороні об’єкти у незавершеному стані.
На порядку денному питань торгово-економічного співробітництва перспективним є реалізація проектів щодо обладнання спільних автотранспортних і залізничних магістралей. Це питання обговорювалось в січні 2010 року  під час зустрічі міністра транспорту Словацької Республіки з українськими  колегами та представниками „Укрзалізниці”. Важлива роль в реалізації питань  порядку денного торгово-економічного належить українсько-словацькій /  словацько-українській Міжурядовій Комісії з торгівельно-економічного, промислового та науково-технічного співробітництва.

РЕГІОНАЛЬНЕ І ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Україна та Словаччина надають важливого значення розвитку регіонального та транскордонного співробітництва. Європейський Союз чітко визначив  питання порядку денного транскордонного співробітництва на східному  кордоні ЄС – західному кордоні України. Серед них: сприяння економічному та соціальному розвитку прикордонних територій та подолання їх асиметрії, сприяння розвитку ефективних та безпечних кордонів, боротьба  з організованою злочинністю та нелегальною міграцією, спільна робота над  вирішенням проблем охорони довкілля, сприяння налагодженню людських  контактів.
Стратегія транскордонного співробітництва набула нового значення після  входження Словацької Республіки до шенгенського простору. Це дозволило  виявити пріоритети транскордонного співробітництва вже в нових умовах,  ідентифікувати проблеми та їх причини, та більш чітко сформувати порядок  денний транскордонного співробітництва України та Словаччини в нових  умовах.
Україна розглядає транскордонне співробітництво як інструмент розвитку прикордонних територій та водночас і як складову свого євроінтеграційного процесу. Це відображено у Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2015 року та Державній програмі розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 рр. Діяльність по реалізації цих  документів доповнюється новими інтеграційними ініціативами „Східного  партнерства”, що формують об’єктивне підґрунтя розвитку довгострокових транскордонних відносин в нових умовах, зокрема, в економічній сфері. Чинниками формування об’єктивного економічного підґрунтя розвитку  транскордонного співробітництва на західних кордонах України та східних  кордонах ЄС є:
постійне зростання автономності господарюючих суб’єктів, із посиленням їхньої фінансової потужності, надбанням досвіду та методик ефективного менеджменту, організації участі підприємств у зовнішньоекономічних відносинах, послабленням адміністративної залежності від місцевої влади тощо;
створення сприятливих умов для розвитку бізнесу в прикордонних регіонах нових членів ЄС при посиленні конкурентного тиску на них, що спонукає  бізнес до пошуку та освоєння нових ринків збуту та ресурсних джерел;
поступова адаптація українських суб’єктів господарювання до європейських норм і правил ведення бізнесу, що підвищує довіру до них як партнерів,  спрощує вихід на ринки сусідніх країн, поліпшує середовище для ведення бізнесу на прикордонних територіях України.

 
ЕНЕРГЕТИЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО  

Метки

Схожі повідомлення

  • No Related Posts

Автор