Інституційна побудова ЄС

 

Інституційна побудова та форми організації діяльності Європейського Союзу

Успіх реалізації багатьох реформ суттєво залежить від їх розуміння всіма верствами населення,  а відтак освітня компонента будь-якого економічного процесу значною мірою визначає схвалення (чи несхвалення) суспільством тих трансформаційних зрушень,  які визначатимуть його сьогодення та перспективи розвитку.  Вступ країн Центральної та Східної Європи до Євросоюзу, прийняття їх інтеграційних  пріоритетів та позиціювання цих держав в різних структурах ЄС доволі чітко окреслило проблему обізнаності учнів та молоді з основами інституційної побудови та форм організації ЄС.  Якщо на монографічному рівні ці дослідження є широко відомими, зокрема праці західних науковців ,  то фактичні підходи до викладання залишаються поки що поодинокими.


Визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку, стратегічних напрямків співробітництва нових країн з іншими державами в умовах глобалізації вимагає від суспільства певного рівня обізнаності щодо інтеграційних процесів,  передусім континентальних;  прийняття європейських цінностей та стандартів життя.  В такому ракурсі стає актуальним питання формування відповідного рівня культури (економічної, зокрема) суспільства, а отже, кожного громадянина, основою якої є мотиви (головний – особистий інтерес) та стимули (наймогутніший – поліпшення матеріального добробуту та збільшення доходів) економічної діяльності.  Формування певної системи цінностей,  соціальних норм та моделей поведінки,  що базуються на мотивах та стимулах діяльності,  відбувається шляхом навчання та виховання особистості, які, в свою чергу,  є складовими освіти.  Отже,  система освіти стає відправною точкою,  яка дозволяє сформувати світогляд та компетентність того,  хто навчається,  а також розвити його пізнавальні навички та творчість.

Будь-які знання залишаються лише певним обсягом інформації,  якщо людина їх не застосовує у практичній діяльності.  Навчити людину навчатися продуктивно:  аналізувати,  перевіряти,  узагальнювати,  робити власні висновки, — отже, думати; зробити навчальний процес корисним та,  водночас, цікавим, спрямованим та розвиток пізнавальних здібностей учнів/студентів, –  завдання для педагогів.  Методика викладання економічних дисциплін повинна вирізнятися своєю практичною спрямованістю,  гнучкістю,  націленістю на отримання кінцевого результату та розвиток основних рис економічного мислення: науковості,  реалістичності,  конструктивності та спрямованості на вирішення економічних задач,  масштабності,  системності,  креативності та інноваційності.

Саме на цих принципах побудована запропонована дидактична модель викладання  «Вступ до європейської інтеграції».

Інституційна побудова та форми організації діяльності Європейського Союзу — є досить важливою темою для розуміння цілей,  принципів,  основ політики та особливостей співробітництва країн членів Євросоюзу.  Вона дає відповіді на питання щодо сфер діяльності в рамках ЄС,  повноважень та функцій наднаціональних структур Євросоюзу та процедур «прийняття рішень» в них. Сформовані знання та вміння дозволять поглибити розуміння процесів інтеграції та співробітництва в межах Європейського Союзу.

Навчальна ціль заняття: сформувати розуміння інституційної структури Європейського Союзу:  складу органів, інституцій та допоміжних органів;
їх основних функцій,  повноважень та сфер діяльності, — шляхом застосування спеціально розроблених методичних прийомів,  спрямованих на розвиток критичного та творчого мислення учнів.
Дана ціль досягається за допомогою реалізації таких завдань:
− актуалізувати та узагальнити попередньо отриманні знання щодо основних чинників та етапів розвитку процесу європейської інтеграції;
− обґрунтувати суть моделі інституційного устрою ЄС та визначити особливості і характер зв`язків між її складовими;
− здійснити аналіз основних повноважень,  сфер діяльності,  процедур прийняття рішень та пояснити яким чином в ЄС ухвалюються рішення.

 
Інституційна побудова ЄС  

Метки

Схожі повідомлення

  • No Related Posts

Автор