Сили НАТО

 

Огляд сил стримування і оборони
I. На Лісабонському саміті глави держав і урядів розпорядилися здійснити огляд загального стану справ у НАТО щодо стримування і оборони від усього спектра загроз Альянсу, зважаючи на зміни в мінливому міжнародному середовищі безпеки. Минулого року НАТО здійснила ретельний аналіз сил стримування і оборони. Результати цього огляду наведені нижче.


Найголовніше зобов’язання Альянсу полягає у захисті і обороні нашої території і нашого населення від нападів, як це передбачено статтею 5 Вашингтонського договору. НАТО не вважає жодну країну своїм ворогом. Проте ніхто не повинен мати сумнів щодо рішучості НАТО, якщо безпека будь-якого з її членів буде поставлена під загрозу. НАТО забезпечить утримання цілковитого спектра сил і засобів, необхідних для стримування і оборони від будь-якої загрози безпеці і захищеності нашого населення, звідки б вона не походила. Мета членів Альянсу полягає в підтримці стримування як головного елементу нашої колективної оборони і участі в неподільній безпеці Альянсу.

Огляд зміцнив єдність Альянсу і підтвердив надійність його сил і засобів. Огляд знову продемонстрував важливість зусиль Альянсу, спрямованих на позитивний вплив на міжнародний клімат безпеки за допомогою безпеки через співробітництво і внесок контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження зброї масового знищення в досягнення його цілей безпеки, цілей, які повністю відповідають меті і принципам Статуту ООН і Північноатлантичному договору. НАТО і надалі буде прагнути безпеки за рахунок найнижчого можливого рівня збройних сил.
У Стратегічній концепції НАТО описане середовище безпеки, яке передбачає широкий і мінливий набір можливостей і викликів безпеці території і населенню НАТО. Хоча загроза нападу на НАТО із застосуванням звичайних озброєнь є низькою, цю загрозу не можна ігнорувати. Продовження регіональних конфліктів серйозно непокоїть Альянс, так само як зростання військових витрат в інших частинах світу, а також розвиток дедалі більш сучасних сил і засобів деякими державами, що набирають сили. Глобалізація, нові виклики безпеці, такі як кіберзагрози, основні екологічні і ресурсні обмеження, в тому числі ризик перебоїв з постачанням енергії, і поява нових технологій продовжать формувати майбутній клімат безпеки в регіонах, що цікавлять НАТО. Низка вразливих держав, тих, що зазнали або зазнають кризи державної влади, разом з можливостями, якими володіють недержавні дійові особи, продовжать залишатися джерелом нестабільності і потенційних конфліктів. Ці чинники, поряд з існуючими сьогодні загрозами і викликами, такими як розповсюдження балістичних ракет і зброї масового знищення, піратства і тероризму, продовжать додавати непередбачуваності середовищу безпеки.
Нинішнє економічне середовище є складним, про що свідчать нещодавні скорочення оборонних бюджетів багатьох країн Альянсу і вірогідність подальших урізань. Зокрема, члени Альянсу визнають, що завдання збереження сучасних дієвих звичайних збройних сил є особливо складним у часи обмежених бюджетів. Члени Альянсу прагнуть зберегти повний спектр сил і засобів, необхідних для збереження на належному рівні амбіцій Альянсу попри ці фінансові труднощі, і розробляють інноваційні підходи до співпраці над розвитком наших сил і засобів, необхідних для досягнення цієї мети.
Події в стратегічному середовищі після Лісабонського саміту і самого огляду підтвердили незмінність трьох головних завдань, визначених у Стратегічній концепції. Ми підтверджуємо нашу відданість колективній обороні, яка залишається наріжним каменем нашого Альянсу, врегулюванню криз і безпеці через співробітництво.
Потужні сили стримування і оборони зміцнюють єдність Альянсу, в тому числі і трансатлантичний зв’язок, забезпечуючи справедливий і сталий розподіл ролей, обов’язків і тягаря.
II. Внесок ядерних сил

Ядерні сили є основним компонентом загальних сил і засобів стримування і оборони НАТО поряд зі звичайними силами і протиракетною обороною. Огляд продемонстрував, що ядерні сили Альянсу нині відповідають критерію здатності до дієвого стримування і оборони.
Обставини, за яких може розглядатися будь-яка можливість застосування ядерних озброєнь, є надзвичайно віддаленими. Проте доки існує ядерна зброя, НАТО лишатиметься ядерним альянсом. Головна гарантія безпеки членів Альянсу надається стратегічними ядерними силами Альянсу, зокрема тими, які належать США; незалежні стратегічні ядерні сили Великої Британії і Франції, які самі собою відіграють роль стримування, роблять свій внесок у загальне стримування і безпеку членів Альянсу.
Члени Альянсу визнають важливість незалежних і односторонніх негативних запевнень у безпеці, які пропонують США, Велика Британія і Франція. Ці запевнення гарантують, не відміняючи окремі умови, якими кожна країна супроводжує ці запевнення, в тому числі невіддільне право на самооборону, яке визнане у статті 51 Статуту ООН, що ядерна зброя не буде застосована, або загроза її застосування не буде спрямована, проти без’ядерних держав, які підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї і виконують свої зобов’язання щодо нерозповсюдження. Члени Альянсу також визнають важливість цих заяв для розохочення розповсюдження ядерної зброї. Члени Альянсу зазначають, що країни, які приписали свої ядерні озброєння до НАТО, застосовують до цієї зброї запевнення, які кожна з них робить на національному рівні, включно з особливими умовами, якими кожна країна супроводжує свої запевнення.
Намагаючись створити умови і розглядаючи варіанти подальшого скорочення нестратегічних ядерних озброєнь, приписаних до НАТО, відповідні члени Альянсу1 забезпечать безпеку, захищеність і дієвість усіх компонентів ядерного стримування НАТО доки НАТО залишатиметься ядерним альянсом. Це вимагає постійної уваги керівництва і інституційної досконалості управління місією і плануванням ядерного стримування, які відповідали б вимогам ХХІ століття.
Відповідно до нашого зобов’язання залишатися ядерним альянсом стільки, скільки існуватиме ядерна зброя, члени Альянсу домовилися, що Північноатлантична рада доручить відповідним комітетам розробити концепції забезпечення найширшої можливої участі відповідних членів Альянсу1 в домовленостях щодо спільного використання ядерної зброї, в тому числі якщо НАТО вирішить менше покладатися на нестратегічні ядерні озброєння, які базуються в Європі.

III. Внесок звичайних збройних сил

Звичайні зброї сили членів Альянсу, дієвість яких посилюється структурами і процедурами Альянсу, які їх об’єднують, роблять незамінний внесок у стримування широкого кола загроз і оборону. За своїм характером вони можуть застосовуватися у гнучкий спосіб і надавати Альянсу широкі можливості реагування на непередбачені обставини. Вони допомагають продемонструвати єдність НАТО, а також здатність і готовність Альянсу задовольнити потреби у безпеці кожного без винятку члена Альянсу.

Серед головних ознак збройних сил членів Альянсу є їхня сучасність, гнучкість і оперативна сумісність, здатність діяти в найрізноманітніших обставинах, в тому числі, в разі необхідності, вести бойові операції високої інтенсивності. Ці збройні сили повинні бути здатні успішно вести і витримувати різні операції з колективної оборони і реагування на кризи, зокрема і на стратегічній відстані. Вони повинні бути здатними до швидкого розгортання і витривалими; здатними діяти поряд з іншими державами і організаціями; і легко адаптуватися до непередбачених ситуацій. Вони також повинні брати участь у розв’язанні майбутніх завдань в галузі безпеки, таких як протидія кібернападам, тероризму, руйнуванню критично важливих шляхів постачання і розповсюдженню зброї масового знищення. Члени Альянсу прагнуть розширювати можливості своїх звичайних збройних сил, особливо тих, що входять до складу Сил реагування НАТО, тренуватися і навчатися разом і в такий спосіб, серед іншого, посилювати свою здатність діяти спільно в будь-якому місці на території Альянсу і поза її межами.

Основні звичайні сили і засоби, які доступні зараз і будуть доступні в майбутньому для операцій Альянсу, надаються членами Альянсу індивідуально; отже, вони повинні надавати адекватні ресурси своїм військам, для того щоб ті мали необхідні характеристики, попри нинішні, і можливо майбутні, фінансові труднощі.

Проте виділення і утримання сил і засобів, необхідних для виконання цілковитого спектра місій Альянсу в період жорстких бюджетних обмежень, вимагає нового концептуального підходу, такого, який віддає перевагу визначенню і задоволенню пріоритетів, багатонаціональній співпраці і відповідній спеціалізації, а також посилення зусиль із забезпечення оперативної сумісності збройних сил членів Альянсу і, в разі потреби, наших партнерів. Робота, яка ведеться з визначення, як Альянс буде задовольняти свої майбутні потреби в силах і засобах, які отримали назву «Збройні сили НАТО 2020», буде вирішальною у цьому контексті. Цей пакет продовжить важливу роботу з трансформації і реформування структур і процедур Альянсу, яка вже ведеться, в рамках дієвого і фінансово відповідального підходу до розвитку сил і засобів. Це має передбачати подальший розвиток сил і засобів кіберзахисту та включення їх в структури і процедури Альянсу. Як також зазначено в Стратегічній концепції, для НАТО і Європейського союзу буде важливо співпрацювати більш повно над розвитком сил і засобів, як було домовлено, для уникнення зайвого дублювання у максимізації ефективності витрат.

Звичайні збройні сили членів Альянсу відіграють важливі ролі у сприянні безпеці через співробітництво в тому числі, через співпрацю і контакти зі збройними силами країн-партнерів. Така діяльність може мати ширший стабілізуючий вплив, оскільки вона допомагає сформувати і поліпшити середовище безпеки для Альянсу, поширює стабільність і запобігає конфліктам.
IV. Внесок протиракетної оборони

Розповсюдження балістичних ракет дедалі більше непокоїть Альянс і становить дедалі більшу загрозу безпеці Альянсу. Можливості оборони НАТО від балістичних ракет будуть важливим доповненням до сил і засобів стримування і оборони Альянсу. Вони підсилять наші зобов’язання колективної оборони від загроз ХХІ сторіччя. У Лісабоні члени Альянсу домовилися про сили протиракетної оборони, які забезпечать цілковите прикриття і захист усього європейського населення, територій і військ НАТО від загроз, викликаних розповсюдженням балістичних ракет, на основі принципів неподільності безпеки членів Альянсу і солідарності НАТО, справедливого розподілу ризиків і тягаря, а також адекватної оцінки загрози на основі рівня загрози, здатності таку загрозу створити і технічних можливостей, а також згідно з найостаннішими спільними оцінками загроз, погодженими Альянсом. Протиракетна оборона стане невіддільною частиною загальної оборонної системи Альянсу, ще більше зміцнить трансатлантичний зв’язок і підтримає неподільність безпеки Альянсу.
У Чикаго глави держав і урядів оголосили, що НАТО вже має проміжні сили і засоби протиракетної оборони. Сполучені Штати зроблять свій внесок в Європейський поетапний адаптивний підхід до протиракетної оборони НАТО. Керівництво Альянсу також схвалює рішення окремих країн Альянсу взяти участь у місії протиракетної оборони НАТО, заохочує заклики до можливих додаткових добровільних внесків членів Альянсу, в тому числі через багатонаціональну співпрацю, в забезпечення необхідних засобів. Альянс продовжуватиме виконувати обіцянки, зроблені в Лісабонському пакеті найбільш термінових потреб Альянсу в силах і засобах з метою побудови справді оперативно сумісних сил і засобів протиракетної оборони на дієвій основі мережі командування і управління Активною поетапною обороною театру операції від балістичних ракет.

Протиракетна оборона може доповнити роль ядерних озброєнь у стримуванні, але замінити їх не в змозі. Ці сили є виключно оборонними і створюються в світлі загроз, що походять з-поза меж євроатлантичної зони. Очікується, що сили протиракетної оборони НАТО ускладнять супротивнику планування і забезпечать пом’якшення завданої шкоди. Дієва протиракетна оборона також забезпечить цінний простір для прийняття рішень в часи кризи. Як усі інші системи озброєнь, сили протиракетної оборони не можуть обіцяти повної і безумовної результативності. Сили протиракетної оборони НАТО, разом з дієвими ядерними і звичайними силами, сигналізуватимуть про нашу рішучість стримувати і оборонятися від будь-якої загрози з-поза меж євроатлантичного регіону для безпеки і захищеності нашого населення.
Протиракетна оборона НАТО не орієнтована проти Росії, і вона не спроможна підірвати російське стратегічне стримування. Альянс, в дусі взаємності, максимальної прозорості і взаємної довіри, активно шукатиме співробітництва з Росією в галузі протиракетної оборони, і відповідно до політики залучення третіх країн до оборони від балістичних ракет, буде взаємодіяти з іншими відповідними державами, які вибиратимуться індивідуально.
V. Внесок контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження

Контроль над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження відіграють важливу роль у досягненні цілей безпеки Альянсу. Як успіх, так і провал цих зусиль можуть мати прямий вплив на середовище, яке загрожує НАТО, таким чином впливаючи на сили стримування і оборони НАТО. В разі успішності вони підтримують більш безпечні, стабільні і передбачувані міжнародні відносини за нижчих рівнів військової сили і озброєння, за допомогою дієвих і таких, що можна перевірити, домовленостей про контроль над озброєннями, а у разі роззброєння, через ліквідацію чи заборону цілих категорій озброєнь. Існуючі угоди пронизують майже всі аспекти роботи Альянсу. Проте вони усе ще не виконали повністю свого завдання і перед світом продовжують стояти проблеми криз, пов’язаних з розповсюдженням, проблеми концентрації сил і відсутність прозорості.

НАТО бере в цьому участь в різні способи, такі як координація позицій з деяких питань контролю над звичайними озброєннями і слугування форумом для консультацій і обміну інформацією, в тому числі з партнерами, про роззброєння і нерозповсюдження. У контролі над звичайними озброєннями Альянс взяв на себе безпосередню координаційну роль як на переговорах, так і при втіленні. В інших випадках, стосовно роззброєння і нерозповсюдження, НАТО робить свій внесок в інформування міжнародної громадськості.

Альянс рішуче налаштований забезпечити усім безпечніший світ і створити умови для світу без ядерної зброї відповідно до цілей Договору про нерозповсюдження ядерної зброї таким чином, щоб це сприяло міжнародній стабільності і ґрунтувалося на принципі не зменшення безпеки для усіх.
Члени Альянсу очікують вироблення і обміну ідеями щодо прозорості і розбудови довіри з Російською Федерацією в Раді НАТО-Росія з метою вироблення детальних пропозицій і посилення взаємного розуміння щодо стану нестратегічних ядерних сил НАТО і Росії в Європі.

Після закінчення холодної війни НАТО різко скоротила кількість, типи і рівень готовності ядерних озброєнь, розташованих в Європі, а також рівень покладання на ядерну зброю в стратегії НАТО. На цьому тлі і зважаючи на широке середовище безпеки, НАТО готова розглянути подальше пом’якшення своїх вимог до нестратегічних ядерних озброєнь, приписаних до Альянсу за наявності взаємних кроків з боку Росії, пам’ятаючи про те, що Росія зберігає значно більші арсенали нестратегічних ядерних озброєнь в євроатлантичному регіоні.
Члени Альянсу домовилися, що Північноатлантична рада доручить відповідним комітетам розглянути, в контексті ширшого середовища безпеки, чого можна очікувати НАТО в аспекті взаємних дій Росії, які дозволили б значно скоротити нестратегічні ядерні озброєння передового базування, приписані до НАТО.

На додаток члени Альянсу підтримують і заохочують Сполучені Штати і Російську Федерацію продовжувати взаємні кроки зі сприяння стратегічній стабільності, посилення прозорості і подальшого скорочення своїх ядерних арсеналів.

Підтверджуючи важливість Договору про звичайні збройні сили в Європі, члени Альянсу залишаються прихильниками контролю над звичайними озброєннями і збереження, зміцнення і модернізації режиму контролю над звичайними озброєннями в Європі на основі ключових принципів і зобов’язань.
Члени Альянсу вважають, що Комітет з контролю над зброєю масового знищення і роззброєння відіграв важливу роль в цьому огляді і домовилися створити комітет як консультативно-дорадчий форум, мандат якого має бути узгоджений Північноатлантичною радою після саміту.


VI. Висновки – Зберігати «Необхідний набір» сил і засобів

Огляд сил стримування і оборони НАТО підтвердив, що НАТО повинна мати повний спектр сил і засобів, необхідних для стримування і оборони від загроз безпеці її населення і території, що є найголовнішим обов’язком Альянсу. Як було сказано вище, НАТО вважає, що за нинішніх умов існуючий набір сил і засобів та плани їх застосування є достатніми.
НАТО зобов’язується зберігати відповідний набір ядерних, звичайних і протиракетних сил і засобів стримування і оборони для виконання своїх зобов’язань, передбачених в Стратегічній концепції. Ці сили і засоби, підтримані Інтегрованою командною структуро, є найкращою гарантією безпеки Альянсу і забезпечать йому здатність відповідати на різноманітні виклики і непередбачені обставини в надзвичайно складному і мінливому середовищі міжнародної безпеки. Члени Альянсу рішуче налаштовані розвивати шляхи підвищення ефективності своїх збройних сил, працюючи творчо і гнучко як спільно, так і разом з партнерами в разі потреби, над максимізацією вигоди і зміцненням оперативної сумісності так, щоб їхні збройні сили були краще підготовлені відповісти на весь спектр загроз безпеці ХХІ сторіччя, досягаючи такого рівня безпеки, якого жоден з членів Альянсу не може досягти діючи самостійно.
Члени Альянсу зобов’язуються надавати ресурси, необхідні для забезпечення надійності, гнучкості, стійкості і адаптивності усіх сил і засобів стримування і оборони Альянсу, а також для задоволення потреб пакета, розрахованих на майбутнє сил і засобів оборони, який також буде узгоджений в Чикаго. В процесі стандартної роботи в Альянсі ми переглянемо відповідні політики і стратегії Альянсу з огляду на принципи і висновки цього огляду стану справ.

НАТО і надалі пристосовуватиме свою стратегію, зокрема щодо сил і засобів та інших заходів, необхідних для стримування і оборони, до тенденцій в середовищі безпеки. В цьому контексті члени Альянсу стежитимуть за наслідками розвитку сучасних військових сил і засобів у регіонах і країнах поза кордонами НАТО для міжнародної стабільності і євроатлантичної безпеки. Цей огляд стану справ підтверджує, що Альянс відданий справі збереження сил і засобів, необхідних для гарантування його безпеки у непередбачуваному світі.

 
Сили НАТО  

Метки

Схожі повідомлення

  • No Related Posts

Автор