Класифікація рослин у Європі

Від початку дослідження рослинності Європи з використанням методики Й. Браун фітоценологи були і залишаються одними з лідерів даного напрямку. На користь цього свідчить і нова монографія, де узагальнено дослідження трав’яної і пустищної рослинності.Історія вивчення рослинності  на засадах флористичної класифікації налічує понад 80 років. Результати цих досліджень узагальнено в кількох зведеннях різного рівня деталізації  і ця діяльність стала базою для створення сучасної класифікації.

Прийняття Директиви щодо середовищ існування (Habitat Directive (92/ 43/EEC), відповідно до якої рослинність є найпридатнішим компонентом для типіфікації наземних середовищ існування, сприяло подальшому розвитку її класифікації. У зв’язку з цим у 1990-х рр. започатковано національні проекти у низці країн Європи. Ці проекти мали такі спільні риси: ревізія попередньо описаних одиниць рослинності шляхом критичного опрацювання значних масивів геоботанічних даних; документування прийнятих асоціацій з використанням таблиць видового складу; детальна ревізія номенклатури рослинних одиниць; представлення карт поширення фітосоціологічних асоціацій у межах дослідженої території. Незважаючи на тривалу традицію фітосоціологічних досліджень  і високий рівень задокументованості рослинності, її класифікація, яка б відповідала цим вимогам, на той час розроблена не була, тому в 1995 р. вирішили започаткувати нову монографічну серію. Генеральною метою цієї роботи було створення  фітосоціологічної бази даних, яка б містила репрезентативні зразки описів з різних біотопів та регіонів  у легкодоступному електронному форматі. Такі описи до того часу були розпорошені у численних наукових книгах, статтях, дисертаціях, неопублікованих звітах, матеріалах інвентаризації охоронних територій, польових щоденниках.
Для їх зберігання від самого початку роботи над базою даних використано ноу – хау британських і датських проектів з дослідження рослинності — комп’ютерну програму TURBOVEG. Розробник цієї програми С.М. Хенекенс забезпечив нею користувачів, а професор Ланкастерського унту Дж. С. Родвел провів серію курсів з принципів менеджменту фітосоціологічних баз даних і безпосередньо роботи з програмою. Так створювалася мережа локальних TURBOVEG координаторів, яка об’єднувала всі ботанічні установи країни. Професійний менеджмент і наполеглива праця багатьох співробітників сприяли швидкому поповненню бази даних.

Окрім створення бази даних, підготовка монографії потребувала апробації методів класифікації рослинності з використанням значних масивів даних, оскільки за наявності десятків тисяч описів стандартні методи, розроблені для значно менших за обсягом масивів даних, або непридатні, або ж не дозволяють цілковито реалізувати їх потенціал.
Для класифікації рослинності обрали Коктейль – метод, розроблений Х. Бруельгейде . За його допомогою можна формулювати чіткі визначення рослинних одиниць, які дають можливість однозначно віднести будь-який опис до певної одиниці рослинності. Увагу було приділено також тестуванню та розробці статистичних методів встановлення відповідності видів певним одиницям рослинності (fidelity) як важливому критерію визначення діагностичних видів і представлення результатів класифікації у таблицях. Від 1998 р. усі методи аналізу фітосоціологічних даних, використані в ході реалізації проекту, включалися до програми JUICE, розробленої Л. Тихим. Нині ця програма є потужним інструментом всебічного аналізу фітосоціологічних даних і використовується багатьма дослідниками та установами в усьому світі.
Як зазначають автори, вони не ставили собі за мету створення нової класифікації, а намагалися здійснити критичну ревізію сучасної. Основними завданнями ревізії було усунення перекриття одиниць рослинності, вилучення з синтаксономічної системи слабодиференційованих одиниць, які важко розпізнати як у природі, так і в базах даних, й узгодження рослинних одиниць.  Деякі регіони досліджені детально, кількість описів для них значна, тоді як з інших регіонів їх було мало або ж вони зовсім відсутні. Оскільки це могло вплинути на достовірність результатів, передусім на склад соціологічних груп видів, на наступному етапі описи відбирали шляхом стратифікації.

Представляючи результати розробленої класифікації, автори оперують лише чотирма ієрархічними рангами: клас, союз, асоціація і варіант. Дослідники не використовують ранг порядку, оскільки ця одиниця, як вони вважають, не має великого значення на національному рівні, а класи містять контрольовану кількість союзів, що не потребує ієрархічного впорядкування шляхом уведення будь-яких інших класифікаційних рангів. Не використовується також ранг субасоціації, оскільки для багатьох асоціацій їх описано надто багато, вони мають лише локальну валідність, перекриваються і визначені за взаємно несумісними критеріями. Виділені в ході кластерного аналізу підтипи за допомогою вже описаних субасоціацій часто не можна було однозначно ідентифікувати і дати їм коректну назву відповідно до Кодексу фітосоціологічної номенклатури, який регулює використання субасоціацій.

Для кодування рослинних одиниць у картах і базах даних усім одиницям рослинності присвоєно персональні коди, які одночасно відображають їхній ранг у класифікаційній ієрархії, наприклад ТВВ03 або ТВВ03а, відповідно. Значення цих абревіатур є таким: перша літера — це група формацій відповідно до Habitat Catalogue  і позначає групу формацій (наприклад, літера А — альпійську рослинність, а літера Т — рослинність вторинних луків і пустищ); друга літера представлена в алфавітному порядку, вона позначає клас у межах групи формацій; третя літера також наводиться в алфавітному порядку і виокремлює союз у межах класу; двозначним номером виділено асоціацію в межах союзу; мала літера, наведена в алфавітному порядку, позначає варіант у межах асоціації.
Слід підкреслити оригінальність визначення одиниць рослинності за допомогою соціологічних груп видів. Одиниці рослинності розмежовуються за формальною дефініцією з використанням логічних операцій «І», «АБО» чи «НІ». Цими дефініціями обумовлюється, які саме соціологічні групи видів мають бути присутні або відсутні в описі, щоб віднести його до певної одиниці рослинності. Застосування даного методу показало, що значну кількість традиційних асоціацій неможливо чітко визначити за флористичним складом, не враховуючи домінування певних видів. Отже, формальна дефініція асоціації охоплює інформацію про домінування окремих видів, а також присутність відсутність певних соціологічних груп.