Лібералізація візового режиму між Україною та ЄС
Україна розглядає напрямок візової лібералізації та перспективу повного скасування візового режиму з боку країн Шенгену, як дуже важливий. Заради цього, перші кроки, спрямовані на забезпечення безвізового режиму між Україною та ЄС, ініціювала саме Україна, яка в односторонньому порядку запровадила безвізовий режим для всіх громадян ЄС ще в 2005 році. ЄС зреагував запровадженням спрощеної і безоплатної візової шенгенської процедури для 14 вибраних категорій громадян України (Договір між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз) та встановив спеціальний режим для регулярного перетину кордону для громадян прикордонних територій країн-сусідів (Угоди про місцевий прикордонний рух між Україною та Угорщиною, Україною та Словаччиною та Україною і Польщею) з метою підтримки соціо-культурного, туристичнорекреаційного, господарського та наукового обміну.
плюси в порівнянні з мінусами Незважаючи на те, що імплементація наведених угод мінімізує перешкоди особистих контактів частини громадян України, в цьому контексті і надалі існують невирішені проблеми. Першою проблемою є факт часткової імплементації Угоди про спрощення оформлення віз консульськими установами деяких країн ЄС в Україні.
Моніторинг видачі віз громадянам України, який було проведено Консорціумом експертних організацій та аналітичних центрів України „Європа без бар’єрів” у 2008-2009 рр. у 21 консульстві з 11 кран-членів ЄС, розташованих на території України показав те, що, головним чином, «нові» країни Шенгену практикують строгішу та обмежувальну візову політику, ніж «старі».
Але, при цьому, якість роботи консульських установ країн ЄС в Закарпатській області з однією із найкращих в Україні. Найбільш позитивні зміни відбулися в Генеральному консульстві Словацької Республіки в м. Ужгороді протягом 2009 року, а саме: підвищення кількості виданих багаторазових і безкоштовних віз; надання консультацій для аплікантів, що торкаються оформлення візових заявок та підготовки документів, скорочення часу оформлення віз (5 – 7 днів), покращання відношення співробітників консульства до українських громадян. У 2009 р. почали видаватись багаторазові візи на 2 або 5 років.
Наступною проблемою є відсутність консолідованої позиції країн-членів ЄС до застосування єдиної форми місцевого прикордонного руху з Україною. Спільний підхід був би якісним стрибком до спрощення візової процедури, коли отримання такого документу в одному з консульств країн-сусідів України дозволятиме пересування в рамках території 50 км всього Карпатського Єврорегіону.
Наступними позитивними змінами в лібералізації візового режиму є імплементація нових інструментів «візового діалогу» між Україною та ЄС, а також комунікація «Східне партнерство».
як перейти до безвізового режиму?
Як вже було сказано, Україна зацікавлена у повному скасуванні віз для громадян України в рамках Шенгену.
Для цього необхідно здійснити наступні кроки:
– сприяти повній імплементації Угоди про спрощення оформлення віз шляхом здійснення постійного моніторингу; – розширити категорії пільгових громадян України та скасувати візові збори для всіх категорій громадян України;
– розробити та запровадити спільний режим малого прикордонного руху із всіма країнами – сусідами України (наприклад, використовуючи угорсько-український як найбільш прогресивний і дієвий). Консолідований підхід дасть можливість створити так звану спільну зону дії місцевого прикордонного руху – «малого Шенгену» в рамках Карпатського Єврорегіону (Україна, Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія), в межах якої буде діяти один дозвільний документ, виданий в одній із зазначених країн. Це значно спростить візову процедуру для руху на „спільній території”.
– розробити та запровадити детальну «Дорожню карту» до безвізового режиму з ЄС за прикладом Балканських країн.
В цьому контесті постає питання, чи готові Україна та ЄС до таких змін? У квітні 2010 року запроваджується Візовий кодекс ЄС. На скільки він буде сприяти процесу лібералізації візового режиму для України?
