Практичні аспекти

Практичні аспекти звернення  до міжнародного комерційного  арбітражного суду при ТПП 

Недовіра бізнес-структур – як українських, так і іноземних, до державної системи українського правосуддя вже є «притчею во язицях», так  само як і те, що особи, відповідальні за прийняття рішень, на рівні  компанії усіляко намагаються уникати звернення до суду і використовувати так звані альтернативні способи вирішення конфліктів, до  яких належить і включення в контракт арбітражного застереження,  відповідно до якого спори сторін підлягають розгляду в Міжнародному  комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті  України (МКАС). Однак у деяких випадках, на нашу думку, компаніям  варто зробити вибір на користь державних судів, і ось чому.
По-перше, розмір арбітражних  витрат. Ні для кого не секрет, що розгляд у МКАСі – дорога процедура.
Сума арбітражного збору залежить  від ціни позову і може становити  десятки тисяч доларів (до винятків належать так звані «немайнові»  вимоги, до яких можна віднести  позови про розірвання договору – у  такому разі загальний розмір арбітражного збору становитиме $1200).
Як і у «звичайному» господарському/цивільному судочинстві, суми  арбітражних видатків у разі виграшу  стягують з відповідача. Тобто перед  зверненням до МКАСу (а точніше  –  перед складанням контракту і внесенням до нього арбітражного застереження) Вам потрібно вирішити, чи  вартує шкура вичинки.
По-друге, особливості формування складу арбітражного суду. Особливістю українського МКАСу є те, що  Ви можете пропонувати кандидатуру  арбітра зі списку арбітрів, запропонованого судом (тобто арбітром не може  бути призначена особа, що не увійшла  до зазначеного списку). Якщо ж Ви  плануєте довірити вирішення спору  будь-якій особі, якої немає у списку  рекомендованих арбітрів, Вам варто  вибрати інший тритейський суд.
Однак, якщо у спорі Ви – відповідач, можна спробувати запропонувати як арбітра «свою» кандидатуру і,  вступивши із МКАСом у переписку  із приводу призначеної Вами особи,  таким чином затягти процес і виграти  додатковий час.
По-третє, обмеженість повноважень МКАСу українським законодавством. Наприклад, право МКАСу  вживати заходів для забезпечення позову обмежене Законом про  МКАС, регламентом МКАСу і діючим процесуальним законодавством.
Так, постанова МКАСу про накладення арешту на активи боржника  може бути примусово виконана лише  шляхом звернення до державного  суду. Проте на практиці непоодинокі  випадки відмови українськими судами у примусовому виконанні таких  постанов МКАСу через прогалини у  нашому законодавстві: у Цивільнопроцесуальному кодексі є норми про  приведення у виконання «остаточних» рішень МКАСу, однак відсутні положення про виконання «проміжних» постанов про накладення  арешту. Тобто на момент винесення  остаточного рішення боржник може  встигнути перевести всі свої активи  на пов’язану компанію, а позивач  –  одержати рішення на свою користь,  яке неможливо виконати.
Варто також зазначити, що МКАС  може досить ефективно розглядати  спори, що стосуються одного конкретного контракту, однак зовсім неефективний, коли йдеться про «суміжні»  сфери, що торкаються відносин сторін  у межах кількох договорів. Так, відповідно до регламенту, компетенція  МКАСу обмежена арбітражним застереженням, що міститься в контракті.
Якщо, приміром, Вам потрібно висунути вимогу про взаємозалік, що ґрунтується на кількох контрактах (нехай  навіть для обох контрактів МКАС є  компенентним органом для розгляду  спорів), МКАС швидше за все відмовить у розгляді Вашого позову у  зв’язку із відсутністю домовленості  сторін про передавання такого спору  на розгляд МКАСу. Об’єднання кількох спорів в одне арбітражне провадження також проблематичне, навіть  якщо обидва спори, на Вашу думку,  взаємозалежні.
По-четверте, арбітри при винесенні рішень часто керуються практикою  вирішення спорів МКАСом. Однак, на  відміну від судової практики державних судів (у нас нехай і з недоліками,  але все-таки діє електронний реєстр  судових рішень), практика вирішення спорів МКАСом не є публічною  (наскільки відомо автору, єдиний збірник судової практики МКАСу датований 2006 роком).
По-п’яте, оскарження рішення МКАСу. Відповідно до діючого  законодавства, рішення МКАСу є  остаточним і оскарженню не підлягають. Законом передбачені лише  кілька підстав для оскарження  рішень МКАСу (зокрема, суд може  скасувати арбітражне рішення,  якщо воно суперечить публічному  порядку України; одна зі сторін є  недієздатною або не була сповіщена  про арбітражний розгляд; рішення  винесене щодо спору, який не охоплений арбітражним застереженням,  і в деяких інших випадках), тоді  як вирішення спорів у державних  судах передбачає розгалужену систему оскарження судового рішення з  різних підстав. На практиці випадки  успішного оскарження арбітражного  рішення лише поодинокі.