Проблеми ЄС моделі

Багаті країни побоюються передачі повноважень на  рівень ЄС  насамперед тому, що внаслідок цього вони  будуть змушені фінансувати й соціальні витрати бідніших  держав. Останні мають якраз протилежну позицію, оскільки це обіцяє їм через перерозподіл у фінансуванні певні  вигоди за рахунок багатших країн. На відміну від «лівого» табору, консерватори й орієнтовані на капітал ліберали виступають більшою мірою  спільно, орієнтуючись на транскордонні бізнес-інтереси  всередині ЄС.
Європейська економічна та соціальна модель
Навряд чи можна говорити про єдину європейську економічну та соціальну модель. Дискусії щодо неї спричинені,  як правило, двома протилежними підходами: оптимістичним та скептичним.

Представники першого наголошують  на загальносуспільному соціальнополітичному консенсусі,  який панує в усіх європейських країнах і відрізняє ЄС від  США. Скептики ж, навпаки, у багатьох національних варіантах соціальної моделі вбачають доказ відсутності єдиної  моделі. Делегування соціальних повноважень, як показує  досвід, наштовхується на особливий супротив, що знаходить своє відображення в доволі обмежених повноваженнях Євросоюзу, які, щоправда, трохи розширились після   Амстердамського договору і включення в нього  соціального розділу. Окрім цього, у рамках “Методу відкритої координації” (МВК) з 2000 року має місце якщо й не  гармонізація, то все ж таки посилене соціальнополітичне  координування.

Таким чином, європейська економічна та соціальна модель залишається предметом постійних політичних дискусій. Вони  відбуваються як між окремими країнами чи групами країн,  так і між різними політичними таборами.