Проблеми ЄС моделі
Багаті країни побоюються передачі повноважень на рівень ЄС насамперед тому, що внаслідок цього вони будуть змушені фінансувати й соціальні витрати бідніших держав. Останні мають якраз протилежну позицію, оскільки це обіцяє їм через перерозподіл у фінансуванні певні вигоди за рахунок багатших країн. На відміну від «лівого» табору, консерватори й орієнтовані на капітал ліберали виступають більшою мірою спільно, орієнтуючись на транскордонні бізнес-інтереси всередині ЄС.
Європейська економічна та соціальна модель
Навряд чи можна говорити про єдину європейську економічну та соціальну модель. Дискусії щодо неї спричинені, як правило, двома протилежними підходами: оптимістичним та скептичним.
Представники першого наголошують на загальносуспільному соціальнополітичному консенсусі, який панує в усіх європейських країнах і відрізняє ЄС від США. Скептики ж, навпаки, у багатьох національних варіантах соціальної моделі вбачають доказ відсутності єдиної моделі. Делегування соціальних повноважень, як показує досвід, наштовхується на особливий супротив, що знаходить своє відображення в доволі обмежених повноваженнях Євросоюзу, які, щоправда, трохи розширились після Амстердамського договору і включення в нього соціального розділу. Окрім цього, у рамках “Методу відкритої координації” (МВК) з 2000 року має місце якщо й не гармонізація, то все ж таки посилене соціальнополітичне координування.
Таким чином, європейська економічна та соціальна модель залишається предметом постійних політичних дискусій. Вони відбуваються як між окремими країнами чи групами країн, так і між різними політичними таборами.