Україна-Словаччина

Україна-Словаччина:
порядок денний взаємовідносин  Витоки українсько-словацьких взаємин сягають в глибину віків. Українці та  словаки – спільного слов’янського походження, і обом доля судила споконвіку жити і творити на сусідніх територіях. Закономірно, що між українцями  та словаками впродовж всього історичного розвитку існують тісні багатогранні зв’язки, які сприяють економічному і культурному взаємозбагаченню.
Осмислення пройденого шляху, підтримка багатовікових традицій мають велике значення для подальшого розвитку українсько-словацьких взаємин та  інтенсифікації питань порядку денного цих відносин. Новітня історія українсько-словацьких міждержавних відносин офіційно  бере початок з 1 січня 1993 р. Саме тоді на політичній карті європейського  континенту і світу з‘явилася нова незалежна держава — Словацька Республіка. Визнавши державну незалежність Словацької Республіки, молода незалежна Українська держава одразу ж встановила з нею дипломатичні відносини, закріпивши їх в „Основних напрямах зовнішньої політики України”. В свою  чергу Словацька Республіка в „Пріоритетах зовнішньої політики Словаччини” відносини з Україною визначила як пріоритетні.
Широкі можливості для всебічного взаємовигідного співробітництва між  Україною та Словацькою Республікою зумовлені багатьма факторами: наявністю спільних кордонів, глибокими історичними так культурними зв’язками,  відсутністю взаємних територіальних претензій, існуванням чисельної української національної меншини в Словаччині, та словацької – в Україні.

Упродовж 17 років офіційних міждержавних відносин незалежних України  та Словаччини (1993-2010 рр.) сформувалася цілісна і багаторівнева система та досить чіткий механізм двосторонніх українсько-словацьких взаємин, які спираються на міцну договірно-правову базу – понад 100 міждержавних,  міжурядових і міжвідомчих договорів та угод. Основоположний Договір про  добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Словацькою Республікою було підписано  29-30 червня 1993 року 1 . Складовими  частинами та активними структурними елементами цих взаємин є вищі, центральні галузеві, регіональні та місцеві органи державної влади і самоврядування, політичні, громадські, культурні та інші організації і об‘єднання, різні  інституції і широкі кола громадськості двох країн.

ПОЛІТИЧНА СФЕРА

Центральними елементами системи двосторонніх міждержавних відносин  між Україною і СР, рушійною силою їх розвитку є постійна безпосередня взаємодія глав держав, парламентів і урядів, галузевих міністерств і відомств та  інших державних структур. У рамках політичного діалогу між президентами,  головами парламентів і урядів України і Словаччини погоджуються, координуються і спільно визначаються стратегія, основні напрями і завдання двостороннього співробітництва та найважливіших взаємних кроків на міжнародній арені. До недавнього часу у політичній сфері експертами відзначалася недостатня інтенсивність українсько-словацьких зовнішньополітичних  контактів, зважаючи, зокрема, на те, що Словаччина є безпосереднім сусідом  – членом ЄС та однією з країн, яка надає політичну підтримку євроінтеграційному курсу України.
Україна цінує підтримку Словацькою Республікою євро інтеграційних прагнень України та передачу словацького досвіду інтеграції до ЄС. Основним документом, яким регулюється допомога Словаччини України є „План допомоги  Словацької Республіки Україні у виконанні Плану дій європейський Союз – Україна”, що був схвалений Урядом словацької Республіки 26 листопада 2005 року.
В результаті президентках виборів в Україні (січень 2010 року) та парламентських виборів в Словаччині (червень 2010 року) уряди, сформовані в обох країнах динамізували двосторонній діалог, свідченням чого став візит міністра  закордонних справ Словацької Республіки Мікулаша Дзюрінди (серпень 2010  року) та візит Президента Словацької Республіка Івана Гашпаровича в Україну  (жовтень 2010 року), який можна охарактеризувати як знаковий.
Президент Словаччини взяв участь в українсько-словацькому економічному Форумі, відвідав Автономну Республіку Крим, де активно працюють словацькі інвестиції. Були також обговорені питання перспективних напрямів  розвитку кримської економіки 2 . Протягом візиту обидві сторони визнали, що українсько-словацьке співробітництво за останні 5 років зазнало втрат, тому  настав час „….активізувати взаємні відносини, підняти рівень співпраці…”

Словаччина готова брати участь у модернізації української газотранспортної системи та української економіки, і надалі сприятиме євроінтеграційним  прагненням України з тим, щоб вона в найкоротші терміни стала членом Європейського Союзу.
Враховуючи те, що з 1 липня 2010 року по 1 липня 2011 року Словаччина  головує у Вишеградській групі пріоритетами порядку денного словацького  головування є:
координація дій Вишеградської групи в середині ЄС;

розробка напрямів розвитку регіонального співробітництва кран-членів В4;

розробка пропозицій до посилення інтеграційної складової для Вишеградської групи.
Україні важливо розвивати співробітництво з Вишеградською групою як  в рамках існуючого формату „В4+1”, пропонуючи конкретні проекти регіонального співробітнитцва в різних сферах, таких як: транскордонне співробітництво, енергетичні проекти, економічне співробітництво, тощо 4 . Під час  переговорного процесу в рамках візиту Президента Словацької Республіки  Івана Гашпаровича в Україну було наголошено на активізації білатерального  та в форматі „В4+1” співробітництва по цим напрямам.