Майбутнє європейської соціальної моделі

Розглянемо можливі сценарії  майбутньої європейської соціальної моделі.
Європейську соціальну систему часто розглядають як  діамант у короні – можливо, як найважливішу ознаку  особливої якості європейських суспільств.  ”Європейська соціальна модель ” (ЄСМ) стала  фундаментальною складовою частиною того, що сьогодні  відстоює Європа.
Якщо в пошукову систему інтернету “Google” ввести  запит “ЄСМ”, то отримаємо мільйон посилань. Надзвичайна поширеність цього поняття відбиває той факт,  що європейська соціальна модель, як і багато чого іншого в  контексті Європейського Союзу, є суперечливою за самою  своєю суттю, виявляється, що багатьом неєвропейським країнам властиве те, що називають  специфічно європейським.

Необхідно вказати на те, що європейська соціальна  модель не є ані виключно європейською, ні повністю  соціальною і до того ж це ніяка не модель. Якщо європейська соціальна модель передбачає  наявність ефективних державних соціальних інститутів  і обмеження нерівності, то виявляється, що окремі  неєвропейські промислові країни є більш європейськими,  ніж деякі держави в самій Європі. Наприклад, Австралія і  Канада в цьому плані випереджають Португалію та Грецію,  не кажучи вже про більшість нових членів Європейського  Союзу, які нещодавно увійшли до його складу. І виключно  соціальною європейська соціальна модель не є тому, що  вона – незалежно від дефініцій – фундаментальним чином  залежить від економічного добробуту та перерозподілу  доходів. Вона не є цілісною моделлю, тому що між  європейськими країнами існують великі розбіжності в  соціальних системах, рівнях соціального розшарування та  деяких інших сферах.

Саме з цих причин й існують різні дефініції європейської соціальної моделі. Проте всіх їх поєднує посилання  на соціальну державу. Наприклад, Даніел ВогенВайтхед наводить у своєму визначенні не менш ніж 15  складників європейської соціальної моделі. Виходячи з цього,  висновок, що європейська соціальна модель  не є цілісною програмою. Здебільшого йдеться про  суміш цінностей, досягнень і сподівань, які по-різному  виражаються в окремих європейських країнах залежно  від їхньої форми та ступеня їх реалізації. Перелік критеріїв європейської соціальної моделі має  такий вигляд:

– розвинута і здатна до ефективного регулювання, яке  вимірюється питомою вагою податків у валовому  національному продукті, держава;

– міцна соціальна система, яка значною мірою забезпечує ефективний захист усім громадянам, проте найбільше – найуразливішим верствам суспільства;

– обмеження або стримування розвитку економічних та  інших форм нерівності;

– ключову роль у збереженні цих інституцій відіграють  так звані соціальні партнери, тобто профспілки та  інші організації, які представляють права найманих  працівників;

– кожен з наведених тут критеріїв європейської соціальної моделі повинен сприяти зростанню добробуту та  створенню нових робочих місць.

В основі європейської соціальної моделі лежить велика  кількість постулатів: ризики повинні розподілятися між  усіма членами суспільства; нерівність, яка загрожує  соціальній солідарності, необхідно подолати; найслабші  мають бути захищені шляхом активної соціальної інтервенції; у промисловості повинна культивуватися культура  консультації (замість конфронтації); нарешті, потрібно  забезпечити широкий обсяг соціальних та економічних  громадянських прав для всього населення.